Літературне перо учнів

Марійчина казка

Живе у лісі маленька дівчинка Марійка,  яка дуже любить гратися і бешкетувати зі своїм другом ведмедем. Але найбільше вона любить розповідати своїм лялькам повчальні історії про життя різних казкових героїв. Ось і сьогодні вона  знову зібрала своїх ляльок, посадила в ряд і сказала:

• Привіт вам всім, шановні мої. Ось послухайте, що я вам розкажу.

В одному селі жила сім’я, але не було у ній дітей. Журилися з того чоловік  з дружиною.  І ось народився у них син, такий маленький, як мізинчик. Так його і прозвали – хлопчик – Мізинчик. Дуже любила його мати. Пестила та бавила.

Якось одного разу поїхав хлопчик – Мізинчик з татом у поле. Тато працював, а син за  конем дивився, тростиною поганяв. Бачить він,  як тато трудиться, і вирішив приготувати обід. Зробив і думає : «Що ж його холодним їсти?» . Пішов подалі, розпалив багаття. Матуся не раз застерігала пустотливого синочка, що вогонь та ігри з ним - не забавка. Та він не слухав. Швидко розгорілося полум’я.  Злякався хлопчик, дуже злякався. Адже навіть маленький вогонь здавався йому справжньою пожежею. Почав він кричати. Та ніхто його не чув, адже він був дуже маленький. Аж раптом батько побачив  полум’я дуже далеко у полі. Прибіг і загасив його. Бідний хлопчик – Мізинчик, він же не знав, що з вогнем не можна гратись. Насварив його батько за те, що той зробив. Хлопчик не знав, що поводитись з вогнем настільки небезпечно, він пообіцяв, що більше так не буде.

• А ви, мої любі друзі, пам’ятайте: «Безпека понад усе».  А  щоб з вами не сталося нічого подібного, запам’ятайте такі правила поведінки з вогнем:

1. Не можна гратися з сірниками.
2. Обкопувати треба вогнище перед тим, як на ньому готувати.
3. Не можна розводити вогнище  без дорослих.
4. Якщо вогонь маленький, його можна залити водою.

Ото ж бо, мої любі, запам’ятайте ці правила, можливо, вони і вам допоможуть. Ну гаразд, заговорилась я з вами, треба Михасика провідати. Пішла я. 

Ліщук Оксана, 6 клас