Вівторок, 11.08.2020, 22:32 | Ви увійшли як Гість | Група "Гости" | Мій профіль | ВихідВітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Шкільна електронна газета
"Передзвін"
Крупецький навчально-виховний комплекс
                        

Літературне перо учнів

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 21
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 3 »

Частина V     

Увага!  Увага! Увага! У середу двадцять першого квітня о 9 годині ранку,  розпочнуться змагання трамваїв. Всі бажаючі можуть приходити і брати участь. Переможець отримає поїздку у найбільший автопарк світу та 500 літрів пального.» Саме таким було оголошення, про яке у місті “Car’s” знали майже всі . Веселий Трамвайчик з нетерпінням ждав цього дня. Він тренувався усі дні, які тільки були у нього вільні. Нарешті настав день змагань. Усі друзі прийшли підтримати Веселого Трамвайчика. Коли на старті пролунав свисток, він помчав з усіх сил і вирвався вперед,і їхав першим. Та, на жаль, тих сил вистачило не на довго . Знесилений Трамвайчик щохвилини втрачав швидкість.І тут раптом  з ним зрівнявся Швидкісний Трамвай і перегнав Веселого Трамвайчика. Але Веселий Трамвайчик не здавався . Він трохи призупинився, відпочив і знову щодуху помчав . Наздогнавши Швидкісного Трамвая,він довго мчав з ним на одному рівні. Але майже перед самим фінішем Веселий Трамвайчик все ж  таки обігнав Швидкісного Трамвая  і здобув перемогу! Усі друзі раділи Трамвайчикові перемозі. Отримавши путівку та 500 літрів пального, друзі весело їхали додому. Подолавши деяку відстань, Трамвайчик попросив друзів його почекати , так як він дещо забув  . Трамвайчик повернувся на місце проведення змагань. Там ще майже ніхто не розійшовся . Він відшукав Трамвая , який так  достойно тримався у перегонах , і майже перегнав Веселого Трамвайчика. «Як тебе звуть, супернику ?» - запитав Веселий Трамвайчик у Трамвая. «Швидкісний Трамвай !»-відповів Трамвай. « А тебе?». « Мене Веселий Трамвайчик,» – із захопленням відповів Трамвайчик. «Ти був достойним суперником, і я це дуже ціную. Поїхали до мене додому. Відсвяткуємо разом перемогу. Адже це і твоя перемога, ти ж майже переміг мене.  «Та ні»,- сором’язливо відповів Швидкісний Трамвай. «Мабуть, через свою сором’язливість та невпевненість й  програв Швидкісний Трамвай»,- подумав Веселий Трамвайчик. І вирішив його трохи звеселити та підтримати. « Так, так! Я бачив, як ти спіткнувся, через те, ти й не виграв. А перемога була б твоя. «Невже !- вже веселіше відповів Швидкісний Трамвай. «Ну гаразд, якщо так, то я згоден, перемогли ми удвох» .

Мої статті | Переглядів: 341 | Додав: Admin | Дата: 22.04.2015 | Коментарі (0)

ЧАСТИНА  IV                                                                

Веселий Трамвайчик у місті ’’Car’s’’ любив все. 

 Все, окрім заторів на дорогах!  

Це сталося, коли Трамвай їхав до свого товариша - Роботящого Краника, щоб той полагодив для нього сигнал, бо якось його звук надто тихо працював. Тільки виїхавши на дорогу, Трамвайчика спіткала халепа, так як на дорозі було дуже багато машин. Він хотів посигналити, щоб машини дали дорогу, та, на жаль, сигнал так тихо працював, що ніхто його не почув. Простоявши  в заторі хвилин з 30, Трамвайчик вирішив поїхати другою дорогою. Ця дорога  була  через ліс. Роздивляючись краєвиди, він не помітив, як мало  не наїхав на корову, яка стояла посеред дороги. Трамвайчик знову засигналив, але корова не ворухнулась з місця  , так як сигнал майже не було чути. Простоявши трохи, корова зрушила з місця і дала для Трамвая дорогу. Ще трохи проїхавши, він нарешті дістався до свого друга,і той відремонтував для нього сигнал. Трамвайчик дуже зрадів,що його сигнал знову в порядку. Подякувавши для Роботящого Краника, він з великим  задоволенням поїхав додому і вже йому нічого не заважало, адже у нього був дуже гучний сигнал.

 

Мої статті | Переглядів: 224 | Додав: Admin | Дата: 22.04.2015 | Коментарі (0)

Частина  III                

Це сталося взимку. Веселий Трамвайчик їхав до свого друга Тракторця.  Рейси були вкриті товстим шаром льоду. Трамвай їхав - їхав, аж раптом він не втримався на рейках і перевернувся набік. У нього побилося скло, перестав  робити мотор і погнулися дверцята . Неподалік їхав Роботящий Краник . Він побачив Трамвайчика і запитав у нього:»Що з тобою?». Веселий Трамвайчик  відповів: »Я їхав до Тракторця і перекинувся набік».

«Зрозуміло, - сказав  Кран ,- зараз я тебе відвезу у мою майстерню і відремонтую ».

 І вони відправилися у майстерню. Краник почав ретельно оглядати Веселого Трамвайчика та сказав: «Я бачу у тебе пошкоджено скло, мотор та дверцята». Роботящий Краник почав усе ремонтувати. Тим часом до майстерні приїхав Тракторець , він побачив свого друга і запитав : «Що з тобою?». Трамвай усе розповів. Коли Веселий Трамвайчик розповідав, Краник його уже полагодив, окрім скла , так як у нього його не було. Тоді він промовив: «Я  полагодив все, окрім скла , його немає у всьому місті Car’s» «А де воно є?»- запитав Тракторець. «Воно є у далекому місті»,- відповів Кран. «Я поїду й привезу»,- сказав Тракторець і поїхав. Він був у дорозі цілий місяць , коли приїхав,то одразу поспішив до Роботящого Крана і віддав йому скло . Краник нарешті замінив скло для Трамвая і сказав : « Усе! Надалі будь обережний!». «Добре»,- відповів Трамвайчик. Далі Веселий Трамвайчик з Тракторцем поїхали до Трактора додому. Там вони пили чай з печивом. І Тракторець розповідав, як він шукав скло для Трамвая, і про пригоди , які з ним траплялися. А Трамвайчик із захопленням слухав його. Герой  ще раз зрозумів, що Тракторець є справжнім другом , який не раз виручав його в біді! 

 

Мої статті | Переглядів: 280 | Додав: Admin | Дата: 22.04.2015 | Коментарі (0)

Ліщук Оксана

Чудо – планета

Усе це сталося дуже давно. Коли світ тільки створився, не було жодної планети. Але одного разу на небі засіяла дуже , дуже велика зірка. Вона стала першою планетою. На ній жили дуже акуратні, виховані, інтелігентні люди. Так і називалася їхня планета ˮ Акуратка ˮ. На ній жило багато людей, та яких !? Одні були трикутні, інші циліндричні, ще одні - квадратні. Усі люди жили окремо в містах. В одному - трикутники, в іншому – квадрати, ще в іншому – циліндри.

А жили вони окремо тому, що народи їхні ніяк не могли поділити землі між собою. Квадрати забрали найродючіші землі, трикутники – землі, що багаті на корисні копалини, а циліндрам дістались землі багаті на золото і срібло. Та якось в країні циліндрів з’явився такий хлопчик, що усе він хотів знати і всюди пхав свого носа. А звали його Циліндрик. І задумав він якось помирити свої народи. Та ніхто його не слухав. Тому він вирішив піти світ за очі і шукати підтримку у трикутників  та квадратів. Але й там його зустріли не краще. Звідти його прогнали. Тоді він пішов у ліс і заночував там. Якось Циліндрик зустрів у лісі дивну пташечку. Такої хлопчик ще не бачив. Вона виглядала як горобець,але мала жовту грудинку і сіре пір’ячко. Циліндрик вирішив, що вона може бути його другом .

  • Привіт, - сказав він пташечці.
  • Привіт, а ти хто, – спитала вона?
  • Я Циліндрик, – відповів хлопчик,- давай дружити.
  • Давай. Але чому ти тут сам у цьому лісі?
  • Я шукаю того , хто б мені допоміг помирити мої народи. Усі вони посварились давно.
  • Я знаю, хто тобі допоможе. Є у нас одна дівчина. Живе вона у дивовижній країні, яка так і зветься – Дивовижа! Є у тій країні три гори. На найвищій і сидить та дівчина. Вона дуже мудра, і я  впевнена, що вона тобі допоможе.
  • Ну тоді ходімо.  

Довго йшли вони, аж якось одного ранку , коли сонце тільки почало підійматись, вони почули потік струмка.

  • Ось цей струмок чарівний. Він дасть відповідь на будь-яке питання .
  • О, будь-ласка, струмочку, скажи, чи довго нам ще йти до дівчини,що сидить на найвищій горі?
  • Вам іще не довго йти, треба тільки путь знайти,- сказав струмочок і стих.

Раптом дерева перед ними розступились і перед ними з’явилась стежинка. Циліндрик і синичка пішли по стежці і невдовзі вони прийшли до дівчини. Та вислухала прохання хлопчика і сказала:

  • Гаразд, я допоможу вам. Але спершу ви маєте відпочити, адже пройшли довгий і нелегкий шлях.

Зранку нові друзі вирушили в дорогу. Довго вони йшли. Аж під вечір вони прийшли у місто, де жили циліндри. Циліндрик познайомив дівчинку з усією своєю сім’єю. Наступного дня дівчинка прийшла  в місто. Вона підійшла до двох людей і спитала:

  • Чому ви не дружите з трикутниками?
  • А тому, що вони занадто нерозсудливі і безтурботні, а ми стримані.
  • А чи справді ви такі стримані? Погляньте на цих дітей, вони зовсім, як усі. Безтурботно собі граються.
  • А й справді ходімо до трикутників. Коли циліндри прийшли до трикутників, ті не хотіли їх впускати. Але вони відчинили для них двері тоді, коли ті попросили у них вибачення.
  • І ви нам пробачте, - відповіли трикутники.

Так само вони помирились і з квадратами.

Між містами більше не було чвар, і вони об’єдналися в одну країну. А згодом назвали цю країну Україною.

Оскільки у трикутників були землі багаті на корисні копалини, у квадратів були родючі землі, а у циліндрів –  золото та срібло, то й Україна мала усі ці скарби.

         Ось чому Україна така багата. 

Мої статті | Переглядів: 245 | Додав: Admin | Дата: 23.03.2015 | Коментарі (0)

Марійчина казка

Живе у лісі маленька дівчинка Марійка,  яка дуже любить гратися і бешкетувати зі своїм другом ведмедем. Але найбільше вона любить розповідати своїм лялькам повчальні історії про життя різних казкових героїв. Ось і сьогодні вона  знову зібрала своїх ляльок, посадила в ряд і сказала:

  • Привіт вам всім, шановні мої. Ось послухайте, що я вам розкажу.

В одному селі жила сім’я, але не було у ній дітей. Журилися з того чоловік  з дружиною.  І ось народився у них син, такий маленький, як мізинчик. Так його і прозвали – хлопчик – Мізинчик. Дуже любила його мати. Пестила та бавила.

Якось одного разу поїхав хлопчик – Мізинчик з татом у поле. Тато працював, а син за  конем дивився, тростиною поганяв. Бачить він,  як тато трудиться, і вирішив приготувати обід. Зробив і думає : «Що ж його холодним їсти?» . Пішов подалі, розпалив багаття. Матуся не раз застерігала пустотливого синочка, що вогонь та ігри з ним - не забавка. Та він не слухав. Швидко розгорілося полум’я.  Злякався хлопчик, дуже злякався. Адже навіть маленький вогонь здавався йому справжньою пожежею. Почав він кричати. Та ніхто його не чув, адже він був дуже маленький. Аж раптом батько побачив  полум’я дуже далеко у полі. Прибіг і загасив його. Бідний хлопчик – Мізинчик, він же не знав, що з вогнем не можна гратись. Насварив його батько за те, що той зробив. Хлопчик не знав, що поводитись з вогнем настільки небезпечно, він пообіцяв, що більше так не буде.

  • А ви, мої любі друзі, пам’ятайте: «Безпека понад усе».  А  щоб з вами не сталося нічого подібного, запам’ятайте такі правила поведінки з вогнем:
  1. Не можна гратися з сірниками.
  2. Обкопувати треба вогнище перед тим, як на ньому готувати.
  3. Не можна розводити вогнище  без дорослих.
  4. Якщо вогонь маленький, його можна залити водою.

Ото ж бо, мої любі, запам’ятайте ці правила, можливо, вони і вам допоможуть. Ну гаразд, заговорилась я з вами, треба Михасика провідати. Пішла я. 

Ліщук Оксана, 6 клас

Мої статті | Переглядів: 417 | Додав: Admin | Дата: 10.02.2015 | Коментарі (0)

Для тих хто на передовій

Не сумуйте у хвилину вільну, вояки,

Бо у Вас сильні, дужі кулаки.

Ви – наш шанс на нову долю.

Ви боретесь за мову, правду й волю.

Ви ходите під кулями щодня й щоночі,

Щоб ми ввечері солодко стулили очі

Не журіться, хлопці , на передовій,

Вже скоро житимемо в Україні новій

І у мить скрутну не гнівайтесь на Бога,

Можливо, ззаду Вам вже йде підмога!

Та пробачте за слова ці непрості!

Я дякую усім живим і мертвим

за те, що ми живі!

Я дякую за кожен промінь сонця,

Який щодня сипле надію у віконце.

Я дякую за кожен час добра і лиха

За те, що чорна ніч буває тиха!

Я дякую за мирне небо на дімною

Я з болем згадую Майдан зимою

Я дякую за змінену людську свідомість

та поринаю в гірку моральну нерухомість

Тримайтесь, наші мужні хлопці!

Вже скоро зійде сонце!

Слава Україні

Тарасюк Дарина, 8 клас

Мої статті | Переглядів: 260 | Додав: Admin | Дата: 05.09.2014 | Коментарі (0)

Моє господарство

Гарне господарство маю,

Кожен день про нього дбаю

Свині, кури та корова

Гарна в мене вся худоба!

Ще у мене є дві гуски

Шиї в них довгі та вузькі;

Гарний коник – стрибунець

Возить все він – молодець!

Ще я  мрію одну маю:

Баранців розвести зграю,

Трохи качок і бичка,

Кізоньку та індичка

Буду я їх доглядати

Й про господарство своє дбати!

 

Петров Владислав, 4 клас

Мої статті | Переглядів: 367 | Додав: Admin | Дата: 01.04.2014 | Коментарі (0)

Мальовничий край

 

Чудовим ранком весняним

Я вийду в поле, чисте і широке.

Там пахне рідним запахом, чудовим,

І на серце щастя падає велике.

Це щастя, зрозуміле тим,

Хто любить Україну,

Хто знає ліси, поля оті широкі,

Хто цінить Батьківщину.

Вдихну на повні груди я

І зрозумію лиш одне,

Що немає більше такої країни,

Як моя, рідна Україна.

Мої статті | Переглядів: 421 | Додав: Admin | Дата: 14.01.2014 | Коментарі (0)

Рідна українська хата

 

Скільки б не їздили люди по світі

Та повертаються в рідний край,

В ту хату маленьку й затишну,

Де барвів чудовий розмай.

Там пахне хлібом, пирогами,

Які зготували руки мами.

Там у куточку образи,

На яких повисли вишиті рушники.

Зустрінуть завжди на порозі

І допоможуть у знемозі.

Напоять чаєм, приголублять

І завжди тебе там люблять.

Мої статті | Переглядів: 200 | Додав: Admin | Дата: 14.01.2014 | Коментарі (0)

Любов –це Україна

 

Любити можна все на світі,

Можливе й неможливе:

Маму, батька і багато квітів,

Та не забувати і про Україну.

Дали батьки життя для нас,

А в Україні ми зростаєм.

Вона допомагає нам увесь час

І від усього оберігає.

Тому прошу я, люди, вас,

Любіть ви Батьківщину,

Бо вона всім серцем любить вас,

Як мати рідну дитину.

Мої статті | Переглядів: 287 | Додав: Admin | Дата: 14.01.2014 | Коментарі (0)

1-10 11-20 21-21

Форма входу

Пошук

Час

Календар подій

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту

Категорії розділу